БІОГЕОЦЕНОЗ ТА ЕКОСИСТЕМА.

11 клас

Тема уроку :БІОГЕОЦЕНОЗ ТА ЕКОСИСТЕМА.

Мета.
Освітня: сформувати в учнів поняття «біогеоценоз» та «екосистема»; ознайомити учнів із структурою і властивостями біогеоценозів; продовжувати формувати екологічне мислення, екологічну культуру, дбайливе ставлення до об’єктів живої природи, уміння прогнозувати наслідки антропогенного впливу на екосистеми.

Розвиваюча: розвивати уміння учнів  порівнювати біологічні явища у природі та їхній вплив на живу природу;
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно
– рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно – пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія, хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.
ХІД УРОКУ

І Мотивація навчальної діяльності учнів. (Вступне слово учителя.)

У процесі історичного розвитку вид Людина розумна поступово втрачає зв’язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу, і її вплив на довкілля зростав, доки не став провідним антропогенним чинником.

Діяльність людини, що нині визначає обличчя Землі, поставила її перед важким вибором: або і далі жити за принципом «після нас – хоч потоп», нехтуючи законами природи, або ж розвивати те, що американський еколог О. Леопольд назвав «екологічною совістю», тобто відповідальність перед наступними поколіннями за стан нашої планети.

Зростаючий вплив людини призводить до зникнення багатьох видів рослин і тварин унаслідок прямого винищення, руйнування їхнього місцеперебування, забруднення довкілля. До розв’язування подібних проблем людина повинна підходити з позицій екологічного мислення, тобто збереження і поліпшення стану навколишнього середовища. Людина, обізнана з екологією, може передбачити зміну біоценозів і зберегти потрібні їй, може створювати штучні угруповання організмів для одержання сіль-

ськогосподарської продукції.

Допоможе нам у здобутті екологічних знань вивчення теми «Біогеоценоз та екосистема».

ІІ Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. (Бесіда.)
На минулому уроці ми з вами вивчали тему «Біоценоз та його структура». Давайте дещо згадаємо.

  1. Що таке біоценоз? (Біоценоз – це угруповання популяцій організмів, які зв’язані між собою різноманітними взаємовідносинами та населяють ділянку біосфери з однорідними умовами існування.)
  2. Що є функціональними складовими біоценозу? (Фітоценоз – сукупність усіх продуцентів біотопу. Зооценоз – сукупність тварин-консументів біотопу. Мікробоценоз – сукупність усіх редуцентів біотопу.)

Всі ці складові біоценозу тісно взаємопов’язані. Це доводить існування ланцюгів живлення в екологічних системах.

  1. Складіть схеми ланцюгів живлення, характерних для болота, якщо його компонентами є: метелик, жаба ставкова, чапля сіра, вуж звичайний, лунь болотяний.

( Як в будь-якому біоценозі в болоті між окремими популяціями організмів виникають тісні трофічні зв’язки. Наприклад,

*метелик – жаба ставкова – чапля сіра;

*метелик – жаба ставкова – вуж звичайний – лунь болотяний ).

  1. Як ви думаєте до яких наслідків може призвести раптове повне знищення в цьому біоценозі комах? (Біомаса комах досить велика і вони перебувають на початку багатьох харчових ланцюгів, тому їх повне зникнення викликало б екологічну катастрофу).
  2. А до яких наслідків може призвести раптове повне знищення хижих птахів? (Спочатку буде спостерігатися спалах чисельності жаб та вужів. Але з часом густота популяції буде приведена у відповідність до умов середовища життя під дією регулюючих механізмів. По-перше, стане гострішою внутрішньовидова конкуренція за територію та їжу. А по-друге, збільшиться кількість паразитів та хворих тварин. Ми знаємо, що хижаки є регуляторами чисельності популяцій інших тварин. Вони з’їдають насамперед хворих тварин і тим самим усувають масові захворювання серед них).
  3. Отже, який висновок ми можемо зробити? (Популяції різних видів існують у природі не ізольовано одна від одної, а пов’язані між собою різноманітними взаємозв’язками).
  4. А чи тільки живі організми пов’язані між собою? (На живі організми також впливають умови середовища існування. Наприклад, сухе та жарке літо може призвести до засихання болота та зміни умов середовища існування його мешканців).

Таким чином угруповання організмів на суходолі і в гідросфері створюють біогеоценози. Отже, тема нашого уроку: Біогеоценоз та екосистема.(Запис теми уроку учнями у зошити).

Про що ж ми з вами повинні сьогодні на уроці дізнатися? Яку мету ми перед собою поставимо? (Ми повинні вивчити структуру і властивості біогеоценозів, взаємозв’язки організмів в біогеоценозах, навчитися прогнозувати наслідки різноманітних впливів, і зокрема впливу людини, на екосистеми).

ІІІ  Вивчення нового матеріалу. (Робота учнів у групах з наступним обговоренням).

Для кращого опрацювання питань теми давайте об’єднаймося у чотири групи, кожна з яких отримає своє завдання. У виконанні завдань вам допоможе підручник  та опорні схеми і таблиці, що є у кожного на парті. Розподіліть завдання так, щоб участь у їх обговоренні прийняв кожний. Працювати над виконанням завдань ви будете протягом 5 хвилин.

І група

*Поняття біогеоценоз та екосистема досить близькі, але не тотожні. В чому полягає різниця між ними?

У 1940 році російський еколог В. М. Сукачов запропонував поняття

«біогеоценоз».

Біогеоценоз – це певна територія з більш-менш однорідними умовами

існування, населена взаємопов’язаними популяціями різних

видів, об’єднаними між собою та з середовищем існування

колообігом  речовин і потоком енергії.

Складові біогеоценозу:

*біотоп – однорідний за абіотичними чинниками середовища простір;

*біоценоз – сукупність усіх представлених у межах даного біотопу

організмів.

У 1935 році англійський еколог А. Тенслі запропонував поняття «екосистема».

Екосистема – це сукупність організмів різних видів, які взаємодіють

між собою і з фізичним середовищем існування, завдяки

чому виникає потік енергії, який створює певну трофічну

структуру і забезпечує коло обіг речовин.

Таким чином, як ви бачите, поняття «екосистема» та «біогеоценоз» досить близькі, але не тотожні. Біогеоценоз є конкретнішим, територіальним поняттям, бо він займає обмежену ділянку з однорідними умовами існування. Екосистема – будь-яка сукупність організмів різних видів, пов’язаних трофічно, які необов’язково займають ділянку з однорідними умовами існування. Поняття «екосистема» може бути застосоване і до одного організму з його середовищем, і до біогеоценотичної оболонки Землі в цілому. Розрізняють екосистеми водні (море, річка, озеро тощо), наземні (ліс, пустеля, болото та інші) й експериментальні (створювані в лабораторіях).

ІІ група

*Охарактеризуйте особливості структури біогеоценозу. (Робота учнів зі схемою «Структура біогеоценозу»).

Як ми вже знаємо біогеоценоз складається з двох основних частин: абіотичної та біотичної. Розглянемо кожну з них.

Абіотична частина біогеоценозу – це умови фізичного середовища

існування:

*неорганічні сполуки (вуглекислий газ, кисень, вода, азот, сірководень тощо);

*органічні сполуки (залишки організмів чи продукти їхньої життєдіяльності);

*мікроклімат (середньорічна температура, вологість, рельєф місцевості тощо).

Біотична частина біогеоценозу – сукупність взаємопов’язаних живих

організмів:

*продуценти – популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні сполуки з неорганічних (зелені рослини, ціанобактерії, фотосинтезуючі та хемосинтезуючі бактерії);

*консументи – популяції гетеротрофних організмів, які споживають інші організми або мертву органічну речовину (консументи І порядку – фітофаги, паразити рослин; консументи ІІ і наступних порядків (хижаки, сапротрофи, паразити тварин);

*редуценти – популяції організмів, які живляться органічною речовиною залишків чи продуктів життєдіяльності організмів, розкладаючи її до неорганічних сполук (сапрофітні бактерії та гриби та тварини – детритофаги (організми, які споживають подрібнену органіку та мікроорганізми, що в ній містяться (дощові черви, личинки багатьох комах), копрофаги (тварини, які поїдають послід тварин і людини (жуки-гнойовики, личинки мух), некрофаги – організми, які поїдають трупи тварин (жуки-гробарики, гієни)).

ІІІ група

*Які властивості біогеоценозу формуються під час його розвитку?

Становлення певного біогеоценозу – це процес, у ході якого живі організми різних видів адаптуються один до одного, а також до умов фізичного середовища існування. Під час розвитку біогеоценозу ускладнює-

ться його структура, формуються такі властивості, як цілісність, стійкість, здатність до самовідтворення та саморегуляції.

Цілісність біогеоценозу – це тісний взаємозв’язок популяцій організмів

між собою і середовищем життя.

Внаслідок цілісності біогеоценозу виникає потік енергії та колообіг речовин, які зв’язують окремі складові біогеоценозу в єдину систему.

Здатність до самовідтворення – це здатність організмів популяцій

відтворювати свою чисельність і

впливати на чисельність популяцій

інших видів.

Стійкість – це здатність біогеоценозу протистояти несприятливим

зовнішнім впливам без помітних порушень власної струк-

тури.

Саморегуляція – це здатність біогеоценозу через наявність регулятор-

них механізмів до підтримання густоти популяцій від-

повідно до умов середовища існування.

ІV група

*Охарактеризуйте взаємозв’язки організмів у біогеоценозах. Наведіть приклади. (Учні наводять приклади, користуючись підготованим випереджаючим домашнім завданням).

Усі популяції організмів, які входять до складу біогеоценозу, пов’язані між собою більш або менш тісними зв’язками, які забезпечують його існування. Ці взаємозв’язки можна об’єднати у три групи: антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні.

Антагоністичні взаємозв’язки – це взаємозв’язки, за яких кожна із

взаємодіючих популяцій зазнає негативного впливу іншої.

Наприклад, конкуренція – це взаємозв’язки між особинами популяцій одного або різних видів, за яких використання певного ресурсу довкілля одним із них зменшує його доступність для інших. Вона буває внутрішньовидова та

міжвидова. Рослини конкурують між собою у боротьбі за світло, вологу тощо; хижі птахи лісів і хижі звірі конкурують між собою за їжу.

Паразитизм – це форма співжиття організмів різних видів, за яких один (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна). Найпростіші (лямблії, малярійні плазмодії) паразитують у кишечнику й крові хребетних тварин і людини; гриби головня і спориння паразитують на злаках.

Хижацтво – це взаємозв’язки між особинами, за яких один організм (хижак) здобуває й з’їдає іншого (жертву). Бабки й павуки поїдають мух, метеликів і комарів; вовки й лисиці поїдають зайців і мишоподібних гризунів.

Аменсалізм – це взаємозв’язки між особинами, за яких діяльність одного виду приводить до пригнічення інших. Ялини, що ростуть у мішаному лісі, затіняють берези; гриб пеніцил виділяє антибіотик, який пригнічує розвиток бактерій.

Нейтральні взаємозв’язки – це взаємозв’язки, за яких існування на спільній території популяцій різних видів не спричинює  для кожної з них ніяких наслідків. Різні види антилоп в африканській савані поїдають рослини різних ярусів. Жирафова антилопа годується листям дерев, антилопа гну – листям кущів і високих трав, антилопа куду – низькими травами.

Мутуалістичні взаємозв’язки – це взаємовигідне співіснування організмів різних видів. Терміти і джгутиконосці, які живуть у їхньому кишечнику; рак-самітник та актинія; бульбочкові бактерії в клітинах коренів бобових рослин.

У біогеоценозах існує два типи взаємозв’язків:

  1. трофічні зв’язки – це зв’язки, що виникають у тому випадку, коли організм одного з видів є об’єктом живлення для особин іншого. (Хижак-здобич, паразит-хазяїн);
  2. топічні зв’язки – це зв’язки, що виникають тоді, коли внаслідок життєдіяльності одних видів змінюються умови існування інших. (Вусоногі раки на молюсках, орхідеї на стовбурах дерев).

*Таким чином, який висновок ми можемо зробити? (Між популяціями

різних видів у складі біогеоценозу виникають складні і різноманітні взаємозв’язки).

ІV  Узагальнення і систематизація набутих знань та вмінь учнів. (Розв’язання і обговорення проблемних питань, формулювання висновків до уроку).

Давайте спробуємо застосувати набуті знання при розв’язанні деяких проблемних питань.

  1. Поясніть, внаслідок чого і як зміниться життя гаю у тих випадках, коли там хімічним способом знищили рослиноїдних комах.

(Зникнення рослиноїдних комах скоріше за все викликає екологічну катастрофу. По-перше, вони виконують функції запилювачів рослин; по-друге, їх біомаса велика і вони перебувають на початку багатьох харчових ланцюгів).

  1. Біологи виявили таку закономірність: тільки-но у будь-якій водоймі знищать видр, як зростає кількість риби. Але згодом риби стає значно менше. В чому причини та які наслідки цього явища?

(Спочатку кількість риби збільшується, бо зникли тварини, які виїдали її. Потім чисельність риби зменшується внаслідок збільшення внутрішньовидової конкуренції за територію та харчові ресурси. Таким чином хижі тварини мають важливе значення в харчових ланцюгах Хижаки є регуляторами чисельності популяцій інших тварин: по-перше, з’їдаючи насамперед хворих тварин, вони тим самим усувають масові захворювання серед них; по-друге, розрідження хижаками щільності поголів’я рослиноїдних посилює інтенсивність розмноження жертв, що веде до підвищення продуктивності біогеоценозу).

  1. Обґрунтуйте, чому бурхливе розмноження окремих видів рослин в угрупованні є сигналом його поступової загибелі.

(Розмноження окремих видів рослин в угрупованні дійсно є сигналом його поступової загибелі. Бо в такому угрупованні почнуть діяти регулювальні механізми, такі як збільшення впливу популяцій паразитів на популяції хазяїна, фітофагів – на популяції рослин).

*Отже який висновок до сьогоднішнього уроку ми можемо зробити?

(Біогеоценоз – динамічна система. Він безперервно змінюється і розвивається в результаті внутрішніх суперечних тенденцій його компонентів. Чим розгалуженіші і різноманітніші взаємозв’язки між окремими популяціями в біогеоценозі, тим він стабільніший).

Виконання учнями тестових завдань та розв’язання кросворду у зошитах.

                                                 Тестові завдання

  1. Екосистема – це:

а) над видове об’єднання;                       б) певне угруповання даної території;

в) об’єднання рослин і тварин;              г) велика численна популяція;

д) група рослин, тварин і мікроорганізмів, об’єднаних спільним місцем перебування та трофічними зв’язками.

  1. Із збільшенням складності екосистем їхня стійкість та надійність:

а) зростає;                    б) зменшується;                  в) залишається незмінною;

г) залежить від біотичних умов;                д) не залежить від біотичних умов.

  1. Організми, що використовують для живлення готові органічні речовини, належать:

а) до редуцентів;                        б) консументів;                        в) продуцентів.

  1. Рельєф, клімат, грунт, повітря належать:

а) до біотичних факторів;                                           б) абіотичних факторів;

в) антропічних факторів.

  1. Найбільша кількість ярусів у рослин є в:

а) ялиновому лісі;                                                          б) сосновому лісі;

в) широколистому лісі;                                                г) міському парку.

  1. Рослини, які перебувають у мутуалістичних взаємозв’язках з азотфіксуючими бактеріями, забезпечують їх:

а) азотом;                 б) киснем;                 в) цукрами;                 г) нітратами.

  1. Було дві ділянки. На першій посіяли траву одного виду, на другій – суміш трав різних видів. Більший урожай зібрали на ділянці:

а) другій;                         б) першій;                           в) урожай був однаковий.

  1. Факт, що імігрантам, як правило, не вдається колонізувати острів, якщо їхня потенційна ніша вже зайнята ендеміком, називається:

а) паразитизм;   б) мутуалізм;   в) конкуренція;   г) алелопатія;   д) мімікрія.

  1. Факт, що певний вид цвілевих грибів росте тільки в спеціалізованих порожнинах деяких мурашок, називається:

а) паразитизм;   б) мутуалізм;   в) конкуренція;   г) алелопатія;   д) мімікрія.

  1. Факт, що деякі рослини можуть бути запилені тільки колібрі, називається:

а) паразитизм;   б) мутуалізм;   в) конкуренція;   г) алелопатія;   д) мімікрія.

  1. Гетеротрофні організми, здатні споживати різну за походженням їжу, називаються:

а) сапротрофи;     б) хижаки;     в) паразити;     г) поліфаги;     д) фітофаги.

  1. Здатність біогеоценозу протистояти несприятливим зовнішнім впливам без помітних порушень власної структури:

а) цілісність;        б) самовідтворення;       в) стійкість;        г) саморегуляція.

V Домашнє завдання.

  1. Опрацювати параграф підручника;
  2. навести приклади компонентів біогеоценозу прісноводної водойми (І варіант), мішаного лісу (ІІ варіант);
  3. скласти ребуси до вивчених на уроці понять.

Коваленко І. П.,

вчитель біології  КУ ССШ №2.

Leave a Reply

    ПнВтСрЧтПтСбНд
Останні коментарі